Що потрібно організму на піку навантажень, коли він перебуває на межі виснаження? А що потрібно зробити, щоб не доводити його до цієї межі? Додай сюди екстремальні або просто некомфортні умови, бажання досягти мети і при цьому залишитися дієвим, ефективним, раціональним.  Відповідь на обидва питання одна – енергія. А в нашому випадку це їжа.

Ми не будемо зайвий раз розповідати про те, що таке здорова їжа і для чого вона. Якщо ти відкрив цю статтю, тебе цікавить інше: як обрати серед півдюжини брендів те, що підійде саме тобі. На сьогодні ринок пропонує чимало продуктів, а також порівняльних тестів, під час яких експерти розповідають, яке туристичне харчування видалось їм смачнішим і зручнішим. Тут варто ввести чіткі критерії відбору, інакше все зведеться до суперечок з розряду «чия мама варить смачніший борщ».



За основу візьмемо зручність використання. Упаковка має бути не лише міцною і термостійкою, щоб запобігти пошкодженню в рюкзаку і деформації під час приготування. Упаковка має гарантувати, що процес використання буде простим, надійним і враховуватиме ефективність запарювання страви. Вибір володаря «Золотого льодоруба» професійного альпініста Микити Балабанова був продиктований саме цим чинником. Тож уже тривалий час він бере із собою на сходження і пропонує учасникам групи продукцію лише одного виробника. Ну ти здогадався, якого саме :). Для майже всіх своїх останніх надскладних сходжень, а це Гашербруми в Гімалаях, Ушба на Кавказі, Хан-Тенгрі на Тянь-шані, Фіцрой в Патагонії — Балабанов обрав сублімовані страви ЇDLO :).

Ще один фактор, завдяки якому туристичне харчування можна розділяти на цільові групи, є асортимент. Звісно, догодити всім неможливо. Але й годувати групу з 10 людей однією пюрешкою, гречкою чи борщиком 5-6 днів – це вишуканий садизм. І ось тут починається тонка гра, справжня битва за смаки. Досвідчені туристи нерідко бувають гурманами, тож вгадати їхні вподобання можна тільки якщо ти і сам такий, як вони. Власне, ми компанії ЇDLO  якраз і починали свої пошуки не на домашній кухні, а під час подорожей і походів. Там народжувались найкращі рецепти. До речі, відомий фотограф Влад Куций пригощав їдлом вождя племені папуасів у Папуа - Новій Гвінеї і залишився після цього живий.



І останній критерій, яким нехтують більшість виробників – термін зберігання. Якщо енергетичні батончики ОМ-НОМ можуть пролежати в наплічнику один рік, то комбінованими стравами (сушка, або сушка+сублімація) можна запастись вже на два роки вперед, а повністю сублімованим стравам під силу очікування на полиці комірчини від трьох років і більше. Таким чином їжа в похід стає не лише тактичним, але і стратегічним продуктом. 

Для професіоналів важливою є саме можливість довготривалого зберігання без втрати якості, про яку ми вже згадували на початку. Так, після всіх попередніх тестувань українські полярники з антарктичної станції «Академік Вернадський» зробили вибір на користь бренду ЇDLO. Як з’ясувалось, наша продукція прекрасно витримує довгостроковий вплив критично низьких температур і при цьому смакує так, ніби її щойно підвезли кур’єри швидкої доставки.

Українські полярники використовують ЇDLO для трьох ситуацій: як недоторканий аварійний запас продуктів харчування на самій станції Академік Вернадський, для польових виходів, коли вчені вирушають досліджувати материк та як аварійний запас в точках по навколо антарктичної станції. Такі закладки має і обслуговує кожна з близько 90 станцій в Антарктиді, які нанесені на загальну карту і якими в разі потреби може скористатися будь-хто.